Ціліуроку: схарактеризувати міжнародну обстановку в 30-ті роки, історичні умови прийняття пакту Молотова – Ріббентропа; розкрити та проаналізувати пункти таємного протоколу; навчити дітей аналізувати й зіставляти історичні факти та події, робити висновки, формувати власну точку зору і вміти її відстоювати.
Тип уроку – урок засвоєння нових знань.
Форма уроку – урок-дискусія.
ХІД УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Вчитель. Пройшло 75 років з початку Другої світової війни, найтрагічнішої сторінки в історії людства. У війні взяла участь 61 держава – 80% населення землі. Воєнні дії відбувались на території 40 держав, до збройних сил було мобілізовано 110 млн. осіб. Загальні втрати — 50 – 55 млн. осіб (в історичній літературі зустрічаються й більші цифри втрат — 67 млн. осіб).
Наше завдання – проаналізувати міжнародні відносини напередодні II Світової війни та договори 30-х років.
Постановка проблемного запитання: Чи була альтернатива підписання радянсько-німецького пакту від 23 серпня 1939 року? Які його наслідки?
ІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Клас поділений на три групи.
Перша група захищає тезу «Друга світова війна була неминучою», зупиняючись на наступних аспектах.
1. Версальська система була недосконала.
2. Політика німецьких нацистів, які прийшли до влади в 1933 році, була агресивною і загарбницькою. Статті Версальського договору порушувалися:
- було створено сухопутну армію, військово-морські сили, військову авіацію;
- введено загальний військовий обов'язок;
- проголошено політику об'єднання німців у єдиній держав, а це передбачало приєднання Австрії, населених німцями районів Франції, Чехословаччини, Польщі, Литви;
- в березні 1938 р. німецькі війська окупували Австрію, а у вересні 1938 р. була підписана Мюнхенська угода про окупацію Німеччиною частини Чехословаччини; в березні наступного 1939 р. Чехословаччина була окупована.
3. СРСР була тоталітарною державою, прагнула до поширення соціалізму в усьому світі.
4. Політика США як однієї з найбільших країн світу полягала у невтручанні в європейські конфлікти й суперечності. В 1935 році було прийнято закон про нейтралітет.
5. Великобританія і Франція проводили політику умиротворення – намагалися не застосовувати щодо Гітлера силових методів, що дали б йому привід розпочати війну, до якої західні держави були не готові, а йшли на поступки диктатору.
6. Японія й Італія вели агресивну політику і прагнули до розширення своїх територій. 1935 - 1936 рр. – Італія веде війну в Ефіопії. 1937 рік – Японія починає війну проти Китаю.
В 30-ті роки сформувалася вісь агресивних держав Токіо — Рим — Берлін.
Німеччина і Японія в 1936 році підписали Антикомінтернівський пакт. У1937 році до нього приєдналася Італія, а в 1939 Німеччина й Італія підписала «сталевий» пакт.
Безперечно, така політика держав світу привела до початку Другої світової війни.
Друга група обґрунтовує тезу «Другій світовій війні можна було запобігти».
Для того щоб запобігти війні, державам потрібно було об'єднатися і підписати договір про колективну безпеку.
З ініціативою такого договору виступив Радянський Союз. Перший крок був зроблений, коли 2 травня 1935 року між Радянським Союзом і Францією був підписаний договір про взаємну допомогу. 16 травня 1935 року такий договір підписано із Чехословаччиною.
В 1939 році Англія і Франція вели переговори з Радянським Союзом. Але на той час ці країни не були готові до серйозні« рішень, таких як укладення англо-франко-радянського договору. Тому Радянський Союз змушений був підписати договір з Німеччиною від 23 серпня 1939 року.
Робота над текстом договору і таємним протоколом до нього (див. [З, с. 332—334]).
Запитання учням
Які наслідки радянсько-німецького договору і таємного протоколу до нього?
Дискусія продовжується.
Перша група
1. Договір Молотова – Рібентропа дав «зелене світло» Другій світовій війні. Дозволив Гітлеру розбити всіх противників поодинці й зосередити всі сили для підготовки і завдання удару п0 головній цілі — СРСР.
3. Похід на Польщу — це спільний удар німецьких і радянських військ по незалежній державі.
4. СРСР і Німеччина ділили доту Європи. Загарбницькі плани сторін підтвердив вересневий (від 28 вересня) 1939 року «договір про дружбу та кордон».
5. До СРСР відійшли незалежні країни Прибалтики, Бессарабія, Буковина (яка навіть за царських часів не належала Росії).
Друга група
1. «Зелене світло» війні дала «Мюнхенська. змова». Антирадянська політика і гегемонізм у світовій політиці західних держав привели людство до Другої світової війни. У. Черчілль під час Кримської конференції сказав: «Не було б Мюнхена — не було б і пакту».
2. Навіть якби не було договору, Німеччина все одно напала б на Польщу.
Наказ про окупацію було підписано 3 квітня 1939 року. Договір був єдиним виходом для СРСР, щоб відтягнути початок війни.
3. Введення військ у Польщу було продиктовано доцільністю і стало визвольним походом для українського народу.
4. СРСР підписав договір, керуючись життєво важливими інтересами безпеки країни.
Він дав змогу краще підготуватися до війни і відтягнув кордони на 200—300 км на захід.
До СРСР відійшли польські нафтові райони Борислав і Дрогобич, які зміцнили промисловий потенціал країни.
ІІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Третя група підбиває підсумки.
1. Німецько-радянський пакт про ненапад продовжує бути Предметом суперечок і дискусій. Але фактом є те, що за Таємним протоколом до цього пакту передбачалося розмежування сфер інтересів двох держав. Таким чином, відповідальність за розв'язання Другої світової війни поряд з іншими країнами, безперечно, несе й сталінське керівництво.
2. Договір ізолював СРСР від зовнішнього світу, підірвав міжнародний авторитет Радянського Союзу.
3. Завдав удару по комуністичному руху.
Упродовж багатьох років комуністи вели роботу зі згуртування антифашистських сил, створення єдиного робітничого і широкого народного фронту. В один день за наказом Комінтерну вони мусили змінити курс і стати на захист радянсько-німецького пакту про ненапад.
4. Пакт дав можливість Німеччині підготуватися до війни з СРСР, зміцнивши свою могутність, оскільки на німецьку армію працював потенціал усієї Європи.
Договір був підписаний напередодні Другої світової війни.
1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу. Почалося велике кровопролиття, яке продовжувалося до вересня 1945 р.
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Використана література
1. С. Кульчицький, Ю. Лебедєва. Історія України. Підручник для 11 класу. — К., 2003.
2. Нарис історії України XX століття: Навч. посіб. / За ред. В.Смолія. — К., 2002.
3. П. Панченко та ін. Хрестоматія з новітньої історії України. 10—11 класи. -К., 1998.